Трипiльська цивилiзацiя

 Шість тисяч років тому на землі, яку сьогодні називають Україною, стояли величезні поселення - міста.

Люди, яких ми називаємо трипільцями, заклали підвалини цивілізації на нашій землі. Вони одними з перших почали тут вирощувати хліб і плавити метал, збудували тисячі селищ і десятки міст. Вони прагнули вічного життя, молячись і приносячи пожертви вищим силам, створили дивовижні магічні орнаменти, які зачаровують нас і сьогодні.

Іван Сірко - великий характерник козацької України

За переказами, вже народження Івана Сірка було незвичайним - хлопчик народився з зубами, чим налякав всіх присутніх! Батько спробував виправити ситуацію, заявивши, що Іван «зубами буде гризти ворогів». Але це мало заспокоїло селян. До дитини ставилися з побоюванням, і в якійсь мірі це було виправдано, тому що він з дитинства проявляв незвичайні здібності, які згодом стали просто надприродніми.

Військові замовляння на Русі

Військова магія тісно зіштовхувалась зі шкідливими за своїми цілями завданнями. Різниця між ними полягала втому, що шкідлива магія, як правило, була таємною й однобічною, військова — зазвичай публічною і мала на меті необхідність подолати активний опір жертви. Джерелом військової магії служили, імовірно і рефлекторні дії, викликані спогадом про заподіяну образу. Прийоми військової магії запозичені як із профілактичної (носіння амулетів, замовляння зброї), так і з агресивної магії — військові-ритуальні танці, що мали, крім іншого, практичний зміст тренування і розминки перед реальним боєм. 

Слов'яни напередодні утворення Київської Русі

За літописами, у східних слов'ян напередодні утворення Київської Русі існувало 14 великих груп племен, що мали такі назви: поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, бужани, волиняни, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільменські словени. Деякі з цих об'єднань згадуються і в інших пам'ятках. Візантійський хроніст Феофан називає плем'я сіверян, що жило наприкінці VII ст. поблизу Дунаю. Географ Баварський знав племена бужан, сіверян, уличів. Константин Багрянородний у своєму творі «Про управління державою» згадує слов'янські племена кривичів, дреговичів, сіверян, древлян, уличів і кілька племен, невідомих за літописами. Аль-Масуді говорить про волинян і дулібів. Вказані групи племен у істориків дістали назву «літописні племена»

Ранньосередньовічне місто Стільсько на верхньому Дністрі

Останніх п’ятдесят років – важливий етап у вивченні складних процесів державотворення на південному заході Русі. Майже повна відсутність писемних джерел про цей край VIII–ХІ ст., схиляла багатьох учених до думки про те, що Галицька земля є досить пізнім політичним утворенням і її початки слід шукати не раніше, як у середині ХІІ ст. Спроби окремих учених, аргументовано опонувати цим твердженням зіштовхнулись з тенденційною критикою, радянської історіографії. Їх неодноразово звинувачували у спробі “удревнить историю Галича”, а з ним і Галицької землі [Котляр, 1985, с. 79].

Звідки з'явилися кельти?

Тисячоліттями складалась етнічна карта Європи, складна й заплутана. На зорі історії народи приходили й осідали тут, змінюючи один одного. З часом одні з них зникали, натомість народжувалися нові. Так кожен народ вніс свій внесок в будівництво великого будинку європейської культури.  Приносили вони й свої таємниці, багато з яких не розкриті й понині.  

Одним з таких загадкових племен були кельти. У стародавності їх називали й по-іншому - галлами або галатами. Ще й сьогодні ця група індоєвропейських народів порівняно погано вивчена історичною наукою. А тим часом багато вчених ставлять значення її культури в один ряд із досягненнями античного світу. І не дарма.

Як виглядали скіфи та сармати?

Найдавнішу згадку про скіфів містять ассирійські джерела. Степові терени між Доном і Дунаєм, протяжністю у тисячі кілометрів, які були заселені скіфськими племенами - близькими за походженням, за мовою і культурою родами, серед яких найвище становище займали так-званв "царські скіфи", яких описував Геродот у свойї Історії. Вони мешкали у побережжі Азовського моря, Подоння та Криму. Разом з ними сусідили також скіфи-землероби і скіфи-кочівники. Власне про них, їх антропологічні озники ми й поговоримо у даній статті.